Людмила Король

Знайомство та збір інформації

На початку консультації логопед спілкується з батьками та уточнює особливості розвитку дитини: коли з’явилися перші слова і речення, як дитина розуміє звернене мовлення, чи є труднощі з вимовою, увагою, читанням або письмом.

Також спеціаліст може запитати про слух, перенесені захворювання, попередню логопедичну допомогу та висновки інших спеціалістів.

Оцінка мовленнєвого розвитку

У формі спілкування, гри та спеціальних завдань логопед оцінює:

• будову й рухливість артикуляційного апарату;

• вимову звуків;

• фонематичний слух;

• розуміння мовлення;

• словниковий запас;

• граматичну будову;

• уміння складати речення та розповіді;

• темп і плавність мовлення;

• навички читання та письма — відповідно до віку дитини.

Формування плану занять

Після діагностики спеціаліст пояснює батькам, які мовленнєві навички потребують розвитку або корекції.

Для дитини складається індивідуальний план роботи, у якому визначаються основні цілі, рекомендована частота занять і методи корекції.

Під час занять можуть використовуватися:

• артикуляційні вправи;

• дихальна гімнастика;

• логопедичні ігри;

• картки та наочні матеріали;

• вправи на розвиток слуху, уваги й пам’яті;

• завдання для розвитку читання та письма.

Рекомендації для батьків

Батьки отримують рекомендації та вправи, які можна виконувати вдома. Спеціаліст пояснює, як підтримувати мовленнєвий розвиток дитини у повсякденному житті та закріплювати навички, отримані під час занять.

За потреби логопед може рекомендувати додаткову консультацію психолога, невролога, отоларинголога, сурдолога або іншого профільного спеціаліста.